Запорізькі онлайнові ЗМІ: що воно таке, і з чим його їдять

Інтрнет-виданнь зараз багато. І в Запоріжжі також. Я коротко опишу лише деякі. Ті, про які хочеться висловитись.  

   «061» ціную за оперативність. Як на мене, сайт лідирує у швидкості подачі нової інформації, але відверто він ніякий щодо аналітичної складової: рідко тут можна наткнутися на розлогі статті чи вагомі публікації. Розслідувань взагалі не бачила.

   Рубрикація сайту свідчить про те, що «061» має просто інакшу спрямованість – на потреби і запити запоріжців. 

Сайт "061"

    Мінус видання у «чорних» новинах. Розумію, що наші люди клюють (та навіть більше – жадають!) на такі матеріали, але ж етичні норми ніхто не відміняв… 

   А ще я відмовляюсь розуміти такі заголовки, та й «новини» (ще й під грифом «ОФІЦІЙНО») 

   Рукаліцо для мене сайт «Запорожское время». Відкриваєш – і блювати хочеться вже тільки від оформлення. 

Сайт "Запорожское время"

 

    Далі цікавіше: геніальні тексти їхніх журналістів. За моїми спостереженнями в редакції (чи що там у них?!) «ЗВ» діє правило: якщо слова «Черняк» немає у заголовку, то його повинно бути як можна більше у самому матеріалі, звісно ж, з негативними відтінками поруч.

   Про правдивість інформації в «публікаціях» краще і не говорити. Думаю, автори новин працюють у відомій тільки їм галузі журналістики – у фантастичній.

   При висвітленні «радужных событий» є особлива тенденція, точніше – почерк типового провладного ЗМІ: перші декілька речень дублюються із матеріалу в матеріал 

а потім:

• бла-бла-бла приехали такие крутые звезды;
• бла-бла-бла синхрон Сина, Пеклушенко и прочих верхушек;
• бла-бла-бла прошло все отлично;
• бла-бла-бла речь восторженных жителей Запорожья;
• бла-бла-бла спасибо великому Анисимову за сие благодеяние.  

На сайт заходжу рідко. Лише в тому випадку, коли мені дуже нудно. Тоді я вдосталь насміюсь над маразматичними текстами (в першу чергу  «цінні» ті, що без авторських підписів) і зовсім не здивуюсь кількості коментарів до них (буває  більше, ніж 20, і майже всі характерні посилом «+1»).

   Вихідні дані видання також серйозні, особливо контакти  в стилі «пишите письма, звоните в рельсу» 

    Сайт «Z-city» – це перша закладка на моєму комп’ютері серед запорізьких онлайнових видань. 

Сайт "Z-city"

    Тут є, що почитати: соціальні статті, аналітичні публікації, розслідування. А розділ «Суббота плюс» радує своїми карикатурами. Їхній автор, Віктор Богданов, має своєрідне мислення, та й взагалі бачить світ по-своєму. 

   Недоліком №1 у виданні, особисто для мене, є мова – суто російська. На мою думку, потрібно розбавляти українською.

   

   На черзі «Репортер». Перефразовуючи головний лозунг Запоріжжя, скажу: «Репортер» – издание, которое хочется читать!» Жартую, звісно. Мінімум, що хочеться після перегляду сайту, це плюнути в обличчя головреду. За що?! За незбалансованість, необ’єктивність, некритичність (і ще багато подібних «не») їхніх матеріалів.

   Для мене «Репортер» асоціюється з парковкою. Ну ви розумієте чому. 

Парковка ця не для всіх – тільки для обраних. І працює вона в їх інтересах. Америку я не відкрию, якщо вкотре скажу, що «Репортер» – це рупор влади. На жаль, багато мешканців Запоріжжя вірять новинам сайту, не відчуваючи їхню спотвореність.
Натомість я обожнюю забавлятись грою слів, коли банер «Город, в котором хочется жить» логічно не відповідає заголовкові репортерського матеріалу. Такі незграбні збіги утворюють цікаві каламбурні оксюморони. 

Підсумовуючи все вищесказане, додам: не варто опиратись на мої міркування – створюйте власні. Головне – це зняти рожеві окуляри перед читанням запорізьких ЗМІ.