Он-лайнові
ЗМІ Запоріжжя існують у своєму світі, де головне завдання журналіста —
запостити прес-реліз на сайт та проігнорувати всі мультимедійні засоби
покращення матеріалу. Таким чином медійники економлять свій час і, хоч і
несвідомо, але маніпулюють читачем.
Що дали, те й подали
Найбільшою
радістю журналіста є не лише фуршет, а й прес-реліз. До таких висновків ми
прийшли, проглядаючи новини он-лайнових видань Запоріжжя. Отриманий прес-реліз
фактично без змін і доповнень стає новиною. Наприклад, інформація про те, що
новообраний губернатор Запорізької області Валерій Баранов призначив собі радників, потрапила
до всіх запорізьких Інтернет-ЗМІ майже в однаковому вигляді, тільки під різними
заголовками.
Інтернет-ЗМІ
|
Заголовок
|
Коментар
|
Репортер
|
Текст ідентичний прес-релізу,
змінено тільки заголовок
|
|
Z-city
|
Текст ідентичний прес-релізу,
змінено заголовок та видалено третій абзац
|
|
Голос Запорожья
|
Текст ідентичний прес-релізу,
змінено заголовок та перероблено перший абзац
|
|
Паноптикон
|
Змінено заголовок. З прес-релізу
взято тільки список радників. На деяких прізвищах є гіперлінки на додаткову
інформацію. Прізвище губернатора не зазначено
|
|
Известия
|
Текст майже ідентичний прес-релізу,
змінено заголовок та видалено декілька речень
|
|
Комментарии. Запорожье
|
Змінено заголовок. З прес-релізу взято
тільки список радників. Використовується конструкція «Об этом корреспонденту портала «Запорожье. Комментарии» сообщили
в…», хоча новина взята з сайту ЗОДА
|
Загальні
зауваження щодо висвітлення цієї новини в усіх ЗМІ: відсутні гіперпосилання на першоджерело та
бекграунд. До речі, у бекграунді можна було зробити посилання на власні
матеріали, про склад радників екс-губернатора
Пеклушенка, а ще краще — порівняти їх.
Сухо подаючи
прес-релізний фактаж, журналіст навіть не підозрює, як підігрує прес-службам
владних структур та вводить в оману свого читача. Тобто, медійники несвідомо
стають маніпулятивними інструментами влади.
Деякі редакції намагаються адаптувати
прес-релізну новину до сайтівської аудиторії, але іноді це закінчується
узагальненнями. Наприклад, заголовок «Жителей
Запорожской области избивают и грабят прямо на улице» сайту «Z-city» переносить два ідентичні, але одиничні випадки на
всіх жителів Запорізької області.
Виконавчий директор Асоціації «Незалежні Регіональні Видавці України» Оксана Бровко вважає, що в ситуації
коли складно втриматися від власної оцінки чи додавання перцю в заголовки на
допомогу приходять соціальні мережі: «Якщо
в газеті чи на сайті журналіст має незаангажовано інформувати читача про подію,
то вже у власному еккаунті в соціальній мережі, журналіст може і закликати, і
стримувати, і критикувати»
Запорізький
журналіст має усвідомлювати, що прес-реліз не завжди є новиною, а інформацію з
нього потрібно сприймати критично.
Швидко та
незрозуміло
В інформаційному Інтернет-просторі Запоріжжя часто
трапляються «недороблені» матеріали. Це такі, що через брак мультимедійних елементів
та гіперпосилань не дають повного і дохідливого тлумачення новини, чим несвідомо
і маніпулюють читачами.
Редактор видання «Gazeta.ua» та медіа-тренер Ольга Юркова вважає, що веб-тексти
можуть існувати без мультимедіа, але не баче в цьому сенсу: «Он-лайн об’єднує
у собі можливості газети (текст і картинка), телебачення (відеосюжети,
трансляції) і власне он-лайну (інтерактивні елементи: інфографіка, опитування,
коментування, підтягування даних із соцмереж, HTML5). Не користуватися ними –
це як купити «Мерседес» останньої моделі і впрягти в нього коня. Це просто
невигідно і несучасно»
Запорізькі он-лайнові видання нехтують
перевагами Інтернету. Так, наприклад, новина
про бюджет Запоріжжя на різних сайтах («Репортер», «Комментарии. Запорожье», «IPnews») була подана суцільним текстом та переобтяжена цифрами. Це, в свою чергу, також маніпулює читачем,
адже мало хто дочитає велику новину до кінця, а тим паче зможе зрозуміти її.
Інфографіка ж зробить матеріал зрозумілим кожному.
Інша проблема — прикріплення до веб-текстів шаблонних
фотографій. Наприклад, ледь не кожну новину, пов’язану з губернатором
Запорізької області, ілюструють дві фотографії, джерела яких не вказує жодне
ЗМІ.
 |
| Скріншот стрічки новин із запорізького сайту |
 |
| Фото 1 |
 |
| Фото 2 |
Цікаво, що ці кадри були зроблені ще до призначення
Баранова на посаду губернатора Запорізької області, адже перше фото
публікувалося ще в 2008 році, а друге — у 2010. Важко уявити, але в епоху розквіту інформаційних технологій запорізькі
Інтернет-ЗМІ використовують фотографії кількарічної давнини.
Такі зображення також маніпулюють читачем, адже не дають
жодного уявлення про місце та час події, що висвітлюється в новині, та нав’язує
стереотипний образ людини.
Як не стати несвідомим маніпулятором або інструментом в
інформаційній війні?
Ольга Юркова дає кілька
порад:
1. Зважайте на
термінологію. Тих, хто захопив ОДА, різні медіа називали: сепаратистами,
злочинцями, невідомими, повстанцями, прибічниками референдуму, радикалами,
екстремістами, терористами, бандитами. Це щоразу інше емоційне забарвлення. Ще
один класичний приклад - називати правоохоронцями міліціонерів, заплямованих у
корупції і злочинах. Є також вкинуті пропагандою терміни, які ми несвідомо
підхоплюємо і тиражуємо. Наприклад, «юго-восток Украины». Це окремі регіони,
які ніколи не були єдиним цілим з єдиною позицією, як вигідно переконувати
Росії. З цієї ж категорії термін «зачистка» - щось, що асоціюється з чистотою і
порядком, а насправді може означати жорстокий розгін мирних мешканців. Не
зловживайте словами на кшталт «нібито», «всім відомо, що…» — це теж з арсеналу
пропаганди, який недосвідченим журналістам чомусь дуже подобається.
2. Обережніше з цитуванням
політиків. Вони часто закликають до ворожнечі або повідомляють неправду.
Ставтеся до цього скептично. Дуже часто журналісти транслюють такі цитати без
жодного коментування, подаючи їх як щось прийнятне. Це непрофесійно і порушує
стандарт збалансованості й точності інформації.
3. Перевіряйте факти.
Найпростіший спосіб це зробити – знайти першоджерела: фото, відео, аудіо.
Геннадій Матвієнко та Анна Абліцова
Комментариев нет:
Отправить комментарий