#ablicova: Запоріжжя і незалежність

Запоріжжя відзначило головну дату країни. Цього разу на площі Фестивальній. Думала, що буде, як завжди, а вийшло ще гірше.

Святковий настрій хутко зник вже тоді, коли я побачила неформальне зібрання регіонівських «активістів» біля профспілок: стадо з блакитною символікою в руках уважно слухали якусь тьотку.

І це була не остання наша зустріч, адже я «милувалася» цими красунчиками протягом усього концерту.

Один одного краще!

Дівчина контролює роботу

Побачила цього хлопця — згадала про Тітушка

Свято Незалежності у Запоріжжі було повністю поросійщене: від мови ведучих до привітань на плакатах. Таке абсолютно не сприймалося, а заклики скандувати російською «УКРАИНА» майже не підтримувалися.

Відзначати українську Незалежність в російських мотивах – вершина алогічності та неповаги до країни.

Невже Партія регіонів дійсно думає, що вони — це Україна?!

Ганебні російськомовні вітання

В цілому фестивальне дійство проходило в стилі «дякуємо Всевишньому»: в текстах ведучих переважали слова «спасибо Евгению Анисимову!», зірки також дякували за запрошення цьому «уважаемому бизнесмену», і влада в своєму виступі виділила декілька слів для «смотрящего».

Тому брєдові говоріння зі сцени мало хто слухав. Більше уваги приділялось людям з народу.


Всі розважались, як могли


Цікавий малий, але засумував трішки

Волонтерська робота перевершила всі сподівання

Старість не в радість

Справжнім оазисом концерту став Олександр Пономарьов. Його публіка сприйняла найкраще, адже всі нарешті почули гімн. Неперевершений голос зробив своє: остогидлі «русские речи» відійшли на другий план, а в душі заспівала Незалежність.

А потім всі заслуховувались цікавою історією від ведучої – Сніжани Єгорової. Вона розповіла про двох друзів, що мріють подарувати Запоріжжю фонтан. Цими друзями виявились Пеклушенко і Анісімов. Сміх та й годі!

Мости нехай залишаються недобудованими – у нашому місті з’явиться фонтан, що не має аналогів у світі!

Ось так його презентували:

Не обійшлося й без курйозів: в момент, коли запоріжців мав привітати Пеклушенко, випадково ввімкнувся Віктор Янукович. На декілька секунд вся сцена понурилася в тьму, допоки режисер шукав потрібний запис. Люди не розгубились: відключення спічу президента привело всіх в захват — лунали крики "Браво!" і "Ура!" Звісно, пізніше, за своєю чергою, і Федорович все-таки висловився.

По суті, емоцій від концерту ніяких. Навіть роздратування суцільним регіонівським началом вже немає. Я вже навчилась спокійніше сприймати запорізьку реальність.